- представницький
- [преидзстаўни/ц'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
представницький
Смотреть что такое "представницький" в других словарях:
представницький — а, е. 1) Який складається з багатьох представників кого , чого небудь, має достатню кількість представників. || Який відображає інтереси багатьох представників кого , чого небудь. 2) Який ґрунтується на праві обирання своїх представників… … Український тлумачний словник
представницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
станово-представницький — а, е. Стос. до представництва, участі усіх станів суспільства в системі виборних органів влади … Український тлумачний словник
бундестаг — у, ч. Найвищий представницький орган влади у Німеччині … Український тлумачний словник
дума — и, ж. 1) Те саме, що думка 1 4). 2) літ. Народна ліро епічна пісня, що виконується сольним співом декламацією у супроводі кобзи, бандури або ліри і має нерівномірну будову вірша. 3) У Росії – представницький виборний орган центрального чи… … Український тлумачний словник
імідж — у, ч. 1) Рекламний, представницький образ кого небудь (напр. громадського діяча), що створюється для населення. 2) Уявне зображення предмета в геометричній оптиці … Український тлумачний словник
наказ — у, ч. Офіційний документ, у якому викладається розпорядження, постанова і т. ін. військового начальника, керівника установи, підприємства, організації і т. ін. || Розпорядження, настанова, вказівка і т. ін. Віддавати наказ. •• Альтернати/вний… … Український тлумачний словник
парламент — у, ч. 1) Законодавчий орган держави, побудований повністю або частково на виборних засадах. 2) Про найвищий законодавчий представницький орган конституційної держави … Український тлумачний словник
рейхстаг — райхста/г, у, ч., іст. 1) За часів середньовіччя у Священній Римській імперії германської нації – загальноімперський станово представницький орган влади. 2) Парламент у Північнонімецькому союзі (1867 1871), Німецькій імперії (1871 1918) і… … Український тлумачний словник
сейм — у, ч. 1) У деяких державах Східної Європи в епоху феодалізму – центральний станово представницький орган. 2) Збори станових або інших високих представників. 3) Найвищий однопалатний законодавчий орган державної влади Польщі. 4) Однопалатний… … Український тлумачний словник
